Діяльність зі зберігання пального протягом будь-якого часу підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному Законом від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).
Ліцензію повинні мати всі суб’єкти господарювання (далі – СГ) будь-якої форми власності, які зберігають пальне. В тому числі сільгоспвиробники, які використовують пальне виключно для власних потреб, зобов’язані отримати ліцензію.
Статтю 15 Закону № 481 доповнено новою частиною, згідно з якою з 1 січня 2020 року суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки можуть отримати ліцензію за спрощеною процедурою. За дотримання цих умов суб’єкт господарювання подає тільки два документи на кожне місце зберігання: заяву та документ про річну оплату ліцензії в сумі 780 гривень. Копії інших документів не подаються. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
З 31.03.2020 року у разі зберігання пального без наявності ліцензії до порушника застосовується штраф у розмірі 500 тис. грн (ст. 17 Закону № 481).
Зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального має рекомендаційний характер.