Корупція та відповідальність за неї

Існує багато класифікацій видів корупції, однак найчастіше її поділяють на побутову, або корупцію низового рівня, та велику, або топ корупцію.

У контексті побутової корупції також виділяють явище «корупції від злиднів», коли неправомірні дії з боку громадян або посадових осіб зумовлені вкрай низьким рівнем матеріального забезпечення, відсутністю соціальних гарантій або доступу до основних послуг.

Найпоширеніші типи корупції: хабарництво, зловживання владою або службовим становищем, зловживання впливом.

Іноді до форм корупції відносять також фаворитизм, кумівство, клієнтелізм та інші недоброчесні практики, які переважно є проявами конфлікту інтересів. 

У часи СРСР виникла ще така особлива корупційна практика як «блат». На пострадянському просторі це явище набуло нових форм. 

Корупція ‒ це системна і глибоко вкорінена проблема, що охоплює всі сфери суспільного життя та проявляється у різних формах і моделях поведінки.

Існує багато класифікацій видів корупції залежно від різних критеріїв (рівня, сфери, суб’єктів тощо), однак найчастіше її поділяють на побутову, або корупцію низового рівня (англ. petty corruption), та велику, або топкорупцію (grand corruption).

Побутова корупція проявляється у повсякденному житті й зазвичай пов’язана зі взаємодією громадян із публічними службовцями під час отримання базових суспільних благ або послуг. Вона охоплює як вимагання «хабарів» з боку посадових осіб, так і надання неправомірної вигоди таким особам з ініціативи громадян, зокрема у формі так званих “подяк” за прискорення вирішення питань або за ігнорування певних порушень.

У контексті побутової корупції також виділяють явище «корупції від злиднів» (survival corruption), коли неправомірні дії з боку громадян або посадових осіб зумовлені вкрай низьким рівнем матеріального забезпечення, відсутністю соціальних гарантій або доступу до основних послуг. Така корупція часто є реакцією на системні проблеми ‒ зокрема хронічне недофінансування бюджетної сфери, низькі заробітні плати чи складнощі з реалізацією базових прав (на охорону здоров’я, освіту, адміністративні послуги тощо). У таких випадках корупційна поведінка розглядається не як результат жадібності, а як засіб виживання в умовах нестачі ресурсів і можливостей.

Велика, або топкорупція, стосується осіб, які обіймають найвищі посади в органах державної влади або великому бізнесі. Її характерною ознакою є масштабність і значні негативні наслідки для суспільства. Найчастіше вона проявляється у формі розкрадання бюджетних коштів, зловживання владою, укладання корупційних угод на найвищому рівні, а також впливу на ухвалення політичних чи економічних рішень в особистих інтересах або інтересах третіх осіб.

Також часто виокремлюють політичну корупцію, яка полягає у зловживанні інституційними повноваженнями для одержання та утримання політичної влади з метою її використання в інтересах окремих груп та осіб. Йдеться, наприклад, про незаконне фінансування політичних партій або кандидатів в обмін на їхні послуги після обрання; витрати державних коштів на потреби провладної партії; використання держпідприємств як джерела ресурсів правлячої політичної сили тощо. 

Найпоширеніші типи корупції

Хабарництво ‒ одержання або вимагання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, а також пропозиція чи надання неправомірної вигоди службовій особі.

Приклади: головний лікар районної лікарні вимагає «винагороду» від пацієнта за лікування; п'яний водій пропонує гроші патрульному поліцейському за непритягнення до відповідальності; працівник податкового органу, підчас перевірки вимагає у суб’єкта господарської діяльності «винагороду» за незастосування фінансових санкцій.

Зловживання владою або службовим становищем ‒ використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби для одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, що завдає істотної шкоди державі чи громадянам. 

Приклад: посадовець управління інфраструктури та господарського забезпечення укладає контракт на ремонт об’єктів, роботи на яких виконує пов’язана з ним підрядна організація, що приносить йому фінансову вигоду.

Зловживання впливом ‒ це використання публічним службовцем (або іншою особою) свого фактичного чи службового впливу на прийняття рішень іншими посадовими особами з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи третіх осіб.

Приклад: член комісії, яка займається врегулюванням земельних спорів, обіцяє фермеру пролобіювати виділення 10 га землі за винагороду, після чого комісія ухвалює рішення на користь фермера. 

Розкрадання ‒ привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Приклади: службові особи органу місцевого самоврядування розкрадають бюджетні кошти, виділені на реконструкцію школи, штучно завищуючи вартість і обсяги робіт; бухгалтер підприємства перераховує кошти компанії на власний банківський рахунок.

Іноді до форм корупції відносять також фаворитизм, кумівство, клієнтелізм та інші недоброчесні практики, які переважно є проявами конфлікту інтересів. 

Фаворитизм ‒ надання необґрунтованих переваг окремим особам або організаціям на основі особистої прихильності, родинних чи дружніх зв’язків, а не об'єктивних критеріїв, таких як професійна компетентність чи конкурентні умови.

Приклад: посадова особа державного органу укладає контракт із компанією, яка запропонувала гірші умови та вищу вартість порівняно з іншими учасниками тендеру, лише тому, що її власник є особистим другом посадовця, відповідального за відбір переможця.

Кумівство ‒ форма зловживання владою, яка полягає в наданні посад, привілеїв або інших переваг родичам чи наближеним особам незалежно від їхньої професійної компетентності чи заслуг.

Приклад: особу без відповідних компетенцій та досвіду призначають на керівну посаду в державному органі лише тому, що вона є близьким родичем очільника установи.

У часи СРСР виникла ще така особлива корупційна практика як «блат». На пострадянському просторі це явище набуло нових форм. 

«Блат» ‒ неформальна практика використання особистих знайомств, зв’язків або впливу для отримання благ, послуг чи переваг в обхід встановлених процедур, правил або законів.

Приклад: особа отримує дозвіл, послугу або приймається на роботу поза загальною чергою лише завдяки особистим зв’язкам, тоді як інші змушені дотримуватись формальної процедури й чекати.

Слід також знати, що у корупції, як правило, беруть участь декілька сторін, тому принципова і доброчесна позиція однієї з таких сторін може не дозволити їй відбутися.

Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

До корупційних правопорушень належать:

Корупційні кримінальні правопорушення, визначені статтями Кримінального кодексу України: 

210 - нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; 

354 – підкуп працівника підприємства, установи чи організації; 

364 – зловживання владою або службовим становищем; 

364-1 – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; 

365-2 – зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги; 

368 – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; 

368-3 – підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; 

368-4 – підкуп особи, яка надає публічні послуги; 

368-5 – незаконне збагачення; 

369 – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі; 

369-2 – зловживання впливом. Корупційні кримінальні правопорушення (за умови вчинення шляхом зловживання службовим становищем), визначені статтями Кримінального кодексу України: 

191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; 

262 – викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом зловживанням службовим становищем; 

308 – викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем; 

312 – викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем; 

313 – викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням; 

320 – порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 

357 – викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем або їх пошкодження; 

410 – викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем.

Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

До правопорушень, пов’язаних з корупцією належать:

Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, визначені статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення: 

172-4 – порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; 

172-5 – порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків; 

172-6 – порушення вимог фінансового контролю (несвоєчасне подання без поважних причин декларації; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані); 

172-7 – порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; 

172-8 – незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень; 

172-8-1 – порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 

172-9 – невжиття заходів щодо протидії корупції; 

172-9-1 – порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням; 

172-9-2 – порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. 

188-46 – передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі. Така відповідальність виникає за порушення вимог, передбачених ст.ст. 12, 13 та 60 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, ст. 188-46 КУпАП передбачає відповідальність за «правопорушення, пов’язане з корупцією» в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, визначені у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України: 

366-2 – декларування недостовірної інформації (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб);

366-3 – умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для ефективного та безпечного викриття корупційних порушень повідомте, будь ласка, про відомі вам фактичні дані на електронну адресу anticor.east@tax.gov.ua та за телефоном +38(096)0826969, за допомогою скриньки для повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, яка розміщена в вестибюлі Головного управління ДПС у Луганській області за адресою: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 24-Б, або ж, у разі, якщо така інформація стала вам відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання - на Портал повідомлень викривачів: https://whistleblowers.nazk.gov.ua.