Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів

Особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів зобов’язані вживати 4 основні дії:

1. Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів.

Цей обов’язок стосується як особи, у якої можливе виникнення конфлікту інтересів, так і будь-якої іншої особи, зазначеної у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Так, керівник особи, у якої може виникнути конфлікт інтересів, має уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови виник­нення конфлікту інтересів у підлеглого.

2. Повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У Законі не зазначено, у якій саме формі слід повідомляти про конфлікт інтересів. Однак Національне агентство рекомендує здійснювати повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі з реєстрацією відповідно до існуючої системи діловодства.

3. Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За порушення зазначеного обов’язку передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 2 ст. 172⁷ КУпАП.

4. Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, зобов’язаний:

а) після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи протягом 2-х робочих днів. Також керівник має повідомити відпо­відну підлеглу особу про прийняте рішення;

б) якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів (від інших осіб, із повідомлень про корупцію, з листів Національного агентства тощо), вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи.