Гаряча лінія: відповідають податківці Луганщини

У Головному управлінні ДПС у Луганській області минулого тижня надали відповіді на такі запитання.

Хто не потрапляє до кола платників туристичного збору?

Законом України від 17.09.2020 № 905-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно" доповнено перелік осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору.

Так, платниками туристичного збору не можуть бути особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

Хто має право на бюджетне відшкодування ПДВ?

Згідно з пунктом 200.4 Кодексу платники податку мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду в разі, якщо платник податку не має податкового боргу з ПДВ, який виник за попередні звітні (податкові) періоди.

Крім того, відповідно до чинного законодавства, задля одержання права на бюджетне відшкодування одержувач товарів/послуг мав сплатити суму ПДВ продавцю таких товарів/послуг та/або до Державного бюджету України в попередніх і звітному податкових періодах. Таким чином, Кодекс встановлює обов’язкову умову для бюджетного відшкодування ПДВ – сплата постачальникам товарів/послуг мала відбутися фактично.

Наступною умовою для виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ є наявність у платника податку суми реєстраційного ліміту, розрахованої відповідно до пункту 200¹.3 Кодексу. Бюджетне відшкодування стане можливим, якщо його сума не перевищує суму реєстраційного ліміту, яка розраховується для цих цілей на день подання платником податку податкової декларації з ПДВ контролюючому органу. Таким чином, у разі наявності достатньої суми реєстраційного ліміту платник податку може декларувати у рядку 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації з ПДВ суму до бюджетного відшкодування і не переносити до рядка 20.3 декларації з ПДВ. У разі, якщо сума до бюджетного відшкодування перевищує суму реєстраційного ліміту, сума перевищення має бути відображена в рядку 20.3 декларації з ПДВ та може бути відшкодована в будь-якому наступному звітному періоді в разі наявності відповідної суми реєстраційного ліміту.

Хто такий податковий керуючий та що входить до його компетенції?

У разі виникнення податкового боргу згідно зі статтею 91 Кодексу призначається податковий керуючий.

Податковий керуючий – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 № 529.

Відповідно до Кодексу податковий керуючий:

- описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу;

- здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- описує майно на яке розповсюджується право податкової застави, для його продажу;

- готує документи для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, для його продажу у випадках, передбачених Кодексом;

- одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках боржника та його зобов’язання виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом.

Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості з податків?

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, затверджено Порядок надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).

Ця Довідка формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (за його вибором):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету (особистого кабінету) здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

В заяві необхідно зазначити:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів;

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Довідку у паперовій формі платник(його законний або уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Який розмір ЄСВ для підприємців у зв’язку із збільшенням мінімальної зарплати?

З 1 вересня 2020 року набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, відповідно до якого збільшено розмір мінімальної зарплати.

В результаті з 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата підвищена, зокрема, у місячному розмірі з 4723 грн до 5000 грн.

Ставка єдиного соціального внеску залишається в розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати.

Мінімальний розмір єдиного соціального внеску з 1 вересня 2020 року: 5000 грн х 22 % = 1100 грн на кожну застраховану особу.

Максимальна база нарахування ЄСВ з 1 вересня 2020 року становить 75000 грн (5000 грн x 15).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо з будь-яких причин розмір сплаченого ЄСВ виходить нижче 1100 грн, роботодавцю доведеться донарахувати до зазначеного мінімального розміру ЄСВ.