Гаряча лінія: що цікавило платників Луганщини минулого тижня

У Головному управлінні ДПС у Луганській області нагадали, що з метою надання роз'яснень щодо практичної реалізації норм податкового законодавства постійно діє «гаряча лінія».

Які корисні копалини не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин?

Згідно із п. 252.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать:

- не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;

- видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

- корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

- дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

- обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог ПКУ, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

- обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;

- обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання;

- урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.

Які нововведення для платників податків, які здійснюють запозичення у нерезидентів?

З 1 січня 2021 року пункт 140.2 ПКУ встановлює нові правила розрахунку «тонкої капіталізації»:

Зокрема, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації до моменту введення відповідного активу до експлуатації) понад 30 % суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток періоду, в якому нараховуються проценти, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань того ж періоду.

Тепер правила «тонкої капіталізації» також враховують ситуацію, коли сума процентних витрат перевищує рівень витрат, що відповідає принципу «витягнутої руки».

Роз’ясніть поняття «принцип «ділової» мети» при здійсненні операцій з нерезидентами.

Пункт 140.5 ПКУ доповнено новим підпунктом 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Передбачено, що доведення таких обставин покладається на контролюючий орган.

При цьому поняття «розумна економічна причина (ділова мета)», яке міститься у підпункті 14.1.231 ПКУ, також доповнено визначенням економічного ефекту та положеннями щодо здійснених з нерезидентами операцій, які можуть вважатися такими, що не мають ділової мети.

Так, відповідно до нових положень, ділова мета наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. При цьому економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Зміни до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 та новий підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 ПКУ набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Як оподатковується акцизним податком рідина для електронних сигарет?

З 1 січня 2021 року набувають чинності зміни до ПКУ, встановлені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466), згідно яких відбулось розширення переліку підакцизних товарів та включення до такого переліку рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Так, Законом 466 встановлено, що рідини, які використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Також, Законом 466, доповнено статтю 215 ПКУ та встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код товару згідно з УКТ ЗЕД – 3824 90 97 20) у розмірі 3000 гривень за 1 літр.

При цьому, з 01.01.2021 року продукція, яка була вироблена до 01.01.2021, відповідно до п. 226.9 ПКУ вважатиметься немаркованою.

Разом з цим, Законом України від 16.01.2020 № 465-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачено зміни в законодавстві щодо ліцензування діяльності з продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, згідно яких, торгівля такими товарами може здійснюватись лише за наявності відповідних ліцензій.

Ліцензія на оптову торгівлю видаватиметься терміном на п’ять років, річна плата за ліцензію на оптову торгівлю становитиме 780 гривень.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн на кожне місце торгівлі. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.