Як декларувати спадщину

Одержання спадщини – досить поширена ситуація, яка вимагає від публічного службовця правильного відображення в декларації. 

У випадку, коли вартість спадщини відома, майно, набуте у спадок, крім розділів щодо майна та корпоративних прав, підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації: вказується загальна вартість успадкованого, а джерелом доходу — спадкодавець. 

Якщо декларант став спадкоємцем кількох різних об’єктів декларування - нерухомості, транспортних засобів, цінного рухомого майна, грошових активів тощо, відомості про такі об’єкти додатково відображаються у відповідних розділах декларації за загальними правилами.

Інформація зазначається лише за той період, в якому було отримано офіційний документ, який підтверджує право декларанта-спадкоємця на майно або об’єкт – свідоцтво, договір чи судове рішення. Якщо спадкоємець отримав у спадщину:

майно, яке потребує перереєстрації права власності (наприклад, нерухомість), воно вважається об’єктом для декларування тільки після офіційної державної реєстрації. Тобто, у декларації таке майно слід зазначати лише після завершення реєстрації права власності;

кошти на банківських рахунках, вклади з відсотками або компенсаціями слід зазначити в декларації відразу після отримання свідоцтва про право на спадщину, де вони зазначені. Звертаємо увагу, що слід вказувати загальну суму вкладу (депозиту) разом із нарахованими відсотками станом на дату виплати.

Однак, якщо спадщина оподатковується за нульовою ставкою, або успадковане майно не оцінювалося чи відсутні відомості про оцінку, у відповідному полі декларації щодо вартості майна слід обрати позначку «Не застосовується».

В інших випадках визначення оціночної вартості успадкованого майна є обов’язковим, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.