Особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону про запобігання корупції (далі - Закон), для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів зобов’язані вживати 4 основні дії:
1) Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів
Цей обов’язок стосується як особи, у якої можливе виникнення конфлікту інтересів, так і будь-якої іншої особи, зазначеної у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Так, керівник особи, у якої може виникнути конфлікт інтересів, має уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови виникнення конфлікту інтересів у підлеглого.
2) Повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Повідомляти потрібно не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
3) Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За порушення зазначеного обов’язку передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1727 КУпАП.
4) Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, зобов’язаний:
- після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи протягом 2-х робочих днів. Також керівник має повідомити відповідну підлеглу особу про прийняте рішення;
- якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів (від інших осіб, із повідомлень про корупцію, з листів Національного агентства тощо), вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи.
Враховуючи п. 1 ч. 1 ст. 28 та абз. 2 ч. 3 ст. 28 Закону, Національне агентство у випадку одержання від особи (яка перебуває на посаді, що не передбачає наявність у неї безпосереднього керівника) повідомлення про наявність конфлікту інтересів роз’яснює порядок дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
При цьому Національне агентство, на відміну від безпосереднього керівника особи, в якої виник конфлікт інтересів, не наділене повноваженнями приймати рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
