Повноваження управителя спадщиною: чи має право така особа підписувати податкову звітність підприємства?

опубліковано 31 березня 2026 о 08:15 Розділ: Новини

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Способи подання податкових декларацій до контролюючих органів передбачені статтею 49 ПКУ. 

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (підпункт "а" пункту 49.3 статті 49 ПКУ).

Відповідно до пункту 43 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦКУ). 

Водночас, абзацом першим частини першої статті 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. 

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга статті 1285 ЦКУ).

Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов'язки, які повинен виконувати директор підприємства.

Згідно з підпунктом 10.1 пункту 10 глави 9 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

Статтею 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755 встановлено, що в ЄДР містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, проводиться на підставі документів, встановлених частиною четвертою статті 17 Закону № 755.

Так, одним із документів для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, є примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб'єкта (особи) про зміни, що вносяться до ЄДР (пункт 2 частини четвертої статті 17 Закону № 755).

Першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є ЄДР.

Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують та передають у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС. Взяття на облік, внесення змін (у тому числі щодо керівника юридичної особи чи особи, яка має повноваження керівника) в контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих відповідно до Закону № 755.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України.

У разі укладання договору на управління спадщиною, особа, яка управляє спадщиною, повинна подати необхідні документи в частині зміни керівника юридичної особи відповідному територіальному органу Мін'юсту.

Після внесення записів до ЄДР щодо зміни керівника юридичної особи, ДПС вносить відповідні дані до своїх інформаційних систем.

Отже, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор / бухгалтер), особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладеного договору на управління спадщиною, є відповідальною за подання податкової звітності, тому має право підписувати її та подавати до органів ДПС, як керівник юридичної особи, лише після внесення відповідних змін до ЄДР.