Видатки та правочини суб’єкта декларування
опубліковано 13 березня 2026 о 08:09 Розділ: Новини

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у п.п. 2–9 ч. 1 ст. 46 Закону (п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону), розмір яких перевищує 50 ПМ ( на 01.01.2025 ця сума дорівнює 151 400 грн).

Видатками для цілей декларування є:

1) грошові кошти суб’єкта декларування, передані у зв’язку з правочином, вчиненим з метою:

а) придбання у власність, володіння, користування активів, зазначених у ч. 1 ст. 46 Закону, та/або послуг (наприклад, оплата навчання, лікування, косметичних, туристичних послуг тощо);

б) виконання договірних зобов’язань, в тому числі фінансових (боржником за зобов’язанням);

в) надання благодійної, матеріальної, фінансової допомоги;

г) фінансової підтримки політичної партії у формі внеску;

ґ) виконання рішення суду, яке набуло законної сили;

д) дарування (грошові кошти як подарунок);

2) майно суб’єкта декларування (за умови припинення права власності на нього), яке є:

a) засобом платежу відповідно до умов договору (наприклад, є предметом договору міни (бартеру));

б) матеріальною підтримкою політичної партії у формі внеску;

в) вкладом у статутний капітал товариства тощо.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначаються відомості лише про ті видатки, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

їхній розмір (разовий видаток) перевищує 50 ПМ;

вони здійснені суб’єктом декларування;

видатки здійснені у звітному періоді.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила (для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами), наприклад, дарування майна.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін, наприклад, купівля-продаж, обмін майна тощо.

Не будь-який правочин пов’язаний зі здійсненням видатку. Однак видаток завжди здійснюється на підставі правочину.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації правочини, які не спричинили разового видатку у звітному періоді, підлягають відображенню лише за наявності сукупно таких факторів:

вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ;

правочин вчинений у звітному періоді;

внаслідок цього правочину у суб’єкта декларування виникає або припиняється право, виникає фінансове зобов’язання.

Якщо правочин не спричинив видатку, у блоках полів щодо видатку слід обрати позначку «Не застосовується» (пп. 3 п. 16 розділу IV Порядку № 252/23).

Якщо внаслідок вчинення правочину (наприклад, продажу об’єкта нерухомості) суб’єкт декларування отримує дохід, відомості про нього не зазначаються у блоці полів «Інформація щодо видатку (видатків)». За наявності цього блоку полів при зазначенні відомостей щодо видатку необхідно обрати позначку «Не застосовується», а відомості про дохід слід відобразити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Правочини, які не зумовлюють виникнення або припинення у суб’єкта декларування права власності, володіння чи користування на майно, нематеріальні та інші активи, у декларації не зазначаються. До таких правочинів належать, наприклад, заповіт (оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача або оголошення його померлим), правочини з відкладальною обставиною (щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини).

При вирішенні питання щодо необхідності декларування довіреності слід керуватись зазначеними вище загальними правилами декларування об’єктів у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Так, довіреність, видана суб’єктом декларування, не декларується, оскільки вона лише підтверджує право повіреного (третьої особи) вчиняти юридично значимі дії від імені та в інтересах довірителя (суб’єкта декларування); видання довіреності не припиняє право власності, володіння чи користування суб’єкта декларування на належне йому майно.

Водночас довіреність, видана на ім’я суб’єкта декларування, може підлягати відображенню у декларації. Зокрема у випадку, коли на її підставі у нього виникло право користування майном (наприклад, автомобілем).

Для зазначення відомостей у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не має значення, перебуває відповідний актив у власності чи на іншому праві на кінець звітного періоду (див. приклад 2).

Здійснені у звітному періоді видатки не сумуються (наприклад, на виконання 1 договору).

Водночас, якщо на виконання 1 договору (правочину) здійснено кілька видатків (платежів), кожен з яких перевищив 50 ПМ, то зазначаються відомості щодо цього правочину (незалежно від вартості предмета правочину) та відомості про кожен з таких видатків.

Приклад 1

Суб’єкт декларування користується квартирою на підставі договору оренди. Розмір орендної плати становить 15 000 грн щомісяця. Попри те, що за рік видатки суб’єкта декларування на оренду житла становлять 180 000 грн, відомості про них не підлягають відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, бо разові видатки (по 15 000 грн) не перевищують поріг 50 ПМ ..

Разом з тим, якщо договір оренди майна укладено у звітному періоді та в його умовах визначено вартість предмета оренди (квартири) або його вартість відома суб’єкту декларуванню з інших джерел, і вона перевищує 50 ПМ, відомості про правочин, на підставі якого набуто право користування (оренди), підлягають декларуванню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Приклад 2

У звітному періоді суб’єкт декларування придбав транспортний засіб вартістю понад 50 ПМ, сплативши за нього всю суму одним платежем, і далі до завершення цього періоду вчинив правочин, на підставі якого право власності на це майно припинилось (наприклад, продав його за ціною, що перевищує 50 ПМ).

У такому випадку, крім відображення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про отриманий від продажу майна дохід, необхідно у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначати 2 об’єкти декларування:

інформацію про правочин щодо придбання майна, а також одночасно щодо видатку (бо цей правочин спричинив видаток декларанта);

інформацію про правочин щодо продажу транспортного засобу, при цьому в полях щодо видатку слід обрати позначку «Не застосовується» (бо такий правочин видатку не спричинив).

Приклад 3

Суб’єкт декларування у звітному періоді вніс однією сумою вклад у статутний капітал (у зв’язку зі створенням товариства) у розмірі, що перевищує 50 ПМ.

У такому випадку, крім зазначення у розділі 8 «Корпоративні права» декларації відомостей про наявність корпоративних прав, додатково в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про відповідний правочин та про здійснений на виконання цього правочину видаток в розмірі вкладу.

Приклад 4

Суб’єкт декларування у звітному періоді подарував третій особі автомобіль вартістю 2 000 000 грн (тобто понад 50 ПМ). У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно зазначити лише відомості про правочин, на підставі якого припинилось його право власності на транспортний засіб (договір дарування), оскільки такий правочин не спричинив видатку.

Приклад 5

Суб’єкт декларування у звітному періоді набув право власності на будинок вартістю 1 500 000 грн, отриманий у спадщину. У такому випадку, крім зазначення у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомостей про будинок та у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про дохід у вигляді спадщини, додатково в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про правочин, на підставі якого набуто право власності на об’єкт нерухомості. Для цього слід:

у полі «Вид правочину» обрати варіант «Інший», в полі «Зазначте, що саме» вказати «Спадщина»;

у полі «Предмет правочину» обрати «Нерухоме майно»;

у полі «Дата вчинення правочину» вказати відповідну дату;

у полі «Наслідки правочину» обрати «Суб’єкт декларування набув право власності (у тому числі спільної), володіння чи користування»;

у полях щодо видатку слід обрати позначку «Не застосовується».

Приклад 6

Суб’єкт декларування 17.03.2017 уклав договір позики на суму 500 000 грн. У звітному періоді (наприклад, 15.12.2025) повернув позикодавцю всю суму одним платежем. У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати:

у полі «Вид правочину» варіант «Позика (кредит)»;

у полі «Предмет правочину» варіант «Гроші»;

у полі «Дата вчинення правочину» – 17.03.2017;

у полі «Наслідки правочину» обрати «Виникло фінансове зобов’язання суб’єкта декларування»;

у полі «Країна, у якій здійснено видаток» обрати відповідну країну;

у полі «Розмір разового видатку (за наявності), грн» слід зазначити розмір видатку – 500 000 грн;

у полі «Дата здійснення разового видатку, спричиненого правочином (за наявності)» – 15.12.2025.

Приклад 7

Суб’єкт декларування 19.07.2025 придбав транспортний засіб.

Відповідно до договору купівлі-продажу ціна транспортного засобу становить 150 000 гривень. Сторони здійснили розрахунки в момент укладання договору купівлі-продажу.

У такому випадку інформація про придбання суб’єктом декларування транспортного засобу не відображається у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, оскільки за умовами договору вартість транспортного засобу не перевищує 50 ПМ (для 2025 року – 151 400 грн).

Водночас інформація про придбаний транспортний засіб зазначається у розділі 6 «Транспортні засоби» декларації за умови перебування його у власності суб’єкта декларування станом на 31.12.2025.

Приклад 8

У звітному періоді суб’єкт декларування обміняв належну йому на праві власності квартиру на іншу шляхом укладення договору міни.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦК України).

Вартість квартири, яку суб’єкт декларування передав іншій стороні договору, та вартість квартири, яку він отримав взамін, є однаковими та становлять по 1 000 000 грн кожна.

У такому випадку, крім зазначення у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомостей про новий об’єкт нерухомості, суб’єкт декларування повинен:

у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначити отриманий суб’єктом декларування дохід у розмірі 1 000 000 грн (вартість отриманої квартири), зазначивши джерелом доходу іншу сторону за договором міни;

у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відобразити інформацію про правочин (міну) та видаток, здійснений на його виконання, а саме: у полі «Вид правочину» обрати варіант «купівля-продаж (міна)»; у полі «Предмет правочину» зазначити «Нерухоме майно»; у полі «Дата вчинення правочину» вказати дату укладення договору; у полі «Наслідки правочину» обрати варіант «Інше», а у полі «Зазначте, що саме» вказати: «У суб’єкта декларування припинено право власності на один об’єкт нерухомого майна та виникло право власності на інший»; у полі «Розмір разового видатку (за наявності), грн» зазначити 1 000 000 грн (вартість квартири, яку суб’єкт декларування передав іншій стороні відповідно до умов договору).

Приклад 9

Вартість квартири, яку суб’єкт декларування передав іншій стороні договору, становила 1 000 000 грн, а вартість квартири, яку він отримав взамін, - 700 000 гривень.

Договором міни була передбачена доплата за квартиру більшої вартості, яка обмінюється на квартиру меншої вартості, відповідно до ч. 3 ст. 715 ЦК України.

У зв’язку з цим іншою стороною договору на користь суб’єкта декларування була здійснена грошова доплата, що відповідає різниці у вартості об’єктів нерухомості.

у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначити отриманий суб’єктом декларування сукупний дохід у розмірі 1 000 000 грн (вартість отриманої квартири та розмір грошових коштів, отриманих як доплата за договором міни), зазначивши джерелом доходу іншу сторону за договором міни;

Приклад 10

Вартість квартири, яку суб’єкт декларування передав іншій стороні договору, становить 600 000 грн, а вартість квартири, яку він отримав взамін, - 1 000 000 гривень.

Договором міни була передбачена доплата за квартиру більшої вартості, яка обмінюється на квартиру меншої вартості відповідно до ч. 3 ст. 715 ЦК України.

У зв’язку з цим суб’єкт декларування одним платежем здійснив грошову доплату на користь іншої сторони договору.

у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відобразити інформацію про правочин (міну) та видатки, здійснені на його виконання, а саме: у полі «Вид правочину» обрати варіант «купівля-продаж (міна)»; у полі «Предмет правочину» зазначити «Нерухоме майно»; у полі «Дата вчинення правочину» вказати дату укладення договору; у полі «Наслідки правочину» обрати варіант «Інше», а у полі «Зазначте, що саме» вказати: «У суб’єкта декларування припинено право власності на один об’єкт нерухомого майна та виникло право власності на інший»; у полі «Розмір разового видатку (за наявності), грн» зазначити 600 000 грн (вартість квартири, яку суб’єкт декларування передав іншій стороні відповідно до умов договору), а також відомості про доплату одним платежем у розмірі 400 000 гривень.

Відомості про видатки та правочини членів сім’ї не зазначаються в декларації.

Підготовлено за матеріалами НАЗК (https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/xvii-vydatky-ta-pravochyny/)

Видатки та правочини суб’єкта декларування опубліковано 13 березня 2026 о 08:09 Розділ: Новини

Видатки та правочини суб’єкта декларування
опубліковано 13 березня 2026 о 08:09 Розділ: Новини