Кому необхідно сплачувати податок за землю та хто звільняється від сплати

опубліковано 27 червня 2025 о 08:15 Розділ: Новини

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Плата за землю віднесена до місцевих податків, тому сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцезнаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру, Державного реєстру прав на нерухоме майно та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про суми сплати земельного податку. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки:

- для земель загального користування − не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;

- для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;

-для лісових земель − не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області:

- для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

- для лісових земель − не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:

-  особи з інвалідністю I і II групи;

-  фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

-  пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), які передали ці ділянки та паї  в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

- у селах − не більш як 0,25 гектарів;

- у селищах − не більш як 0,15 гектарів;

- в містах − не більш як 0,10 гектарів;

- для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектарів;

- для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01гектарів;

- для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектарів.