Головне управління ДПС у Луганській області інформує щодо нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року N 2473-VIП «Про валюту та валютні операціі»

опубліковано 05 вересня 2024 о 09:49 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Луганській області інформує щодо нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року N 2473-VIП «Про валюту та валютні операціі» (далі — Закон № 2473) у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентами строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості:

якщо  позов  направлено  засобами  поштового  зв'язку  — нарахування  пeнi зупиняється з дня відправлення позову до суду;

якщо позов подано безпосередньо до суду — нарахування пені зупиняється з дня подання позову до суду;

якщо відсутні докази направлення/подання позову до суду — нарахування пені зупиняється з дня прийняття процесуального документа суду про прийняття справи до провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону N 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) a6o в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), a6o прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до впровадження відповідного документа) i пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абзац перший частини сьомої статті 13 Закону N 2473).

Таким чином, підставою для зупинення нарахування пені за порушення строку здійснення розрахунків, встановленого статтею 13 Закону N 2473, за операціями резидента з експорту/імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом (договором), є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Відповідно до частини першої статті 18 розділу IV Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палати України, затвердженого  рішенням Президента Торгово-промислової  палати України від 27.07.2017 № 25(6) (далі — Регламент MKAC), провадження у справі порушується постановою Голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палати України (далі — MKAC) про прийняття справи до провадження за фактом пред'явлення до MKAC належним чином оформленої позовної заяви та документа, що підтверджує сплату реєстраційного збору відповідно до Положення про арбітражні збори та витрати.

Датою подання позовної заяви вважається дата її вручення MKAC, при відправці позовної заяви поштою — дата реєстрації MKAC електронного повідомлення, a6o дата штемпеля поштового відомства місця відправлення на конверті, a6o дата накладної при експрес-доставці, залежно від того, у якій формі позовну заяву було направлено раніше (частина 2 стаття 13 розділу IV Регламенту MKAС.

Також відповідно до частини першої статті 171 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГІІКУ) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 3164, 172 ГПКУ, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє, ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 174 ГПКУ).

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПКУ якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного ii подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 176 ГПКУ за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви a6o заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документа чи матеріали a6o грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (частина сьома статті 116 ГПКУ).

Враховуючі судову та адміністративну практику, що склалася в результаті оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами контрольно-перевірочних заходів, рекомендуємо врахувати, що дата звернення резидента з позовом до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним/імпортним контрактом a6o дата відправлення такого позову поштою є датою прийняття позовної заяви відповідним судом, міжнародним комерційним       арбітражем (аналогічні правові висновки Верховного  Суду  викладено  в постановах  Верховного  Суду від 06.11.2018 N 820/18532/14, від 30.11.2018 № 826/2751/16, від 09.12.2020 N 826/16955/15, від 28.12.2021 № 816/2183/16, від 21.02.2023 № 826/10651/16).

Також відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону N 2473 у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, a6o норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав i обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій a6o повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Враховуючи викладене, день звернення резидента з позовом до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості a6o направлення такого позову поштою є днем, з якого зупиняється нарахування пені за порушення строку здійснення розрахунків, встановленого статтею 13 Закону N 2473, за операціями резидента з експорту/імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом (договором).

Звертаємо увагу, що під час врахування дати відправлення позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості засобами поштового зв'язку наявність штампу на поштовому конверті a6o накладної служби кур'єрської доставки не є достатньою підставою для прийняття висновків про призупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів i не нарахування пені за їх порушення.

Надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України від 9 травня 2024 року № 3699-IX «Про поштовий зв’язок» та здійснюється відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 Березня 2009 року № 270, якими передбачено, що надання послуг поштового зв’язку (кур’єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), встановленим відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту.