Повна перевірка декларації: перевірка на наявність конфлікту інтересів

опубліковано 20 червня 2024 о 10:19 Розділ: Новини

Кожна електронна декларація проходить чотири етапи перевірки: з’ясування достовірності задекларованих відомостей, з’ясування точності оцінки задекларованих активів, перевірку на наявність конфлікту інтересів, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Під час третього етапу перевірки - на наявність ознак конфлікту інтересів, уповноважена особа перевіряє дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків, а також щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених статтями 23 та 25 Закону “Про запобігання корупції” (далі - Закон).

Під час повної перевірки дотримання декларантами вимог ст. 23 Закону уповноважена особа аналізує отримання декларантом доходу, у тому числі шляхом зарахування коштів на його рахунки від третіх осіб (одним платежем чи сукупно), подарунків у грошовій чи негрошовій формі (об’єктів нерухомості, транспортних засобів, ювелірних виробів тощо), а також набуття активу за ціною, нижче мінімальної ринкової.

Серед основного - встановлення характеру відносин декларанта з особами, які є джерелами доходу - це можуть бути підпорядковані особи, підрядники, інші особи, на яких можуть впливати рішення декларанта як посадовця. 

Поширеним фактом наявності ознак конфлікту інтересів є безоплатне користування майном або користування майном за оплату, нижчу за мінімальну ринкову. Такі випадки можуть бути кваліфіковані як подарунки у грошовій чи негрошовій формі, що є порушенням ст. 23 (Обмеження щодо одержання подарунків) Закону. Звісно це не стосується випадків користування майном, яке належить близьким особам, а також якщо отримання знижки є загальнодоступним або є призом, премією, бонусом.

Предметом перевірки також є дотримання декларантом обмежень щодо суміщення діяльності з іншою оплачуваною практикою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), що є порушенням ст. 25 (Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності).

Яскравим прикладом порушення такого обмеження є перебування декларанта на державній службі та одночасне здійснення ним оплачуваної діяльності, яка має ознаки підприємницької.

За порушення обмежень, передбачених статтями 23 та 25 Закону особа може бути притягнута до дисциплінарної, адміністративної відповідальності.

У разі виявлення ознак конфлікту інтересів уповноважена особа НАЗК, яка проводила повну перевірку, передає матеріали до профільного підрозділу НАЗК чи органу, до компетенції якого входить складення протоколу щодо порушення вимог законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції (залежно від категорії суб’єкта декларування) для вирішення питання про наявність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення (статті 172-4 та 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Крім того, актив, набутий у подарунок з порушенням вимог ст. 23 Закону, може бути визнаний необґрунтованим активом в порядку цивільної конфіскації в порядку, визначеному ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України.

Обмеженнями ст. 23 Закону декларантам (перелік яких визначено у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону) забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

• у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 

• якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. 

Крім того, вимогами ст. 25 Закону заборонено декларантам (перелік яких визначено у пункті 1 частини першої статті 3 Закону):

• займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; 

• входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.