Податковий борг та його наслідкиРозділ: Новини

Несвоєчасне перерахування до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання призводить до виникнення податкового боргу та, як наслідок, опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продажу його майна та стягнення дебіторської заборгованості.

Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт. А для платників єдиного податку наслідком наявності заборгованості може бути втрата статусу спрощенця.

Процедуру стягнення податкового боргу можна умовно розділити на певні етапи:

- надсилання податкової вимоги (якщо загальна сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- виникнення права податкової застави (якщо загальна сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- опис майна в податкову заставу (право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу);

- стягнення.

Слід зазначити, що етап стягнення податкового боргу з юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадян має деякі відмінності.

Так, стягнення заборгованості (умовно 4-й етап) провадиться не раніше, ніж через 30 к. дн. з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги.

У такому випадку, якщо податковий борг має юридична особа контролюючий орган матиме право стягувати кошти боржника (як з рахунків, так і готівкою), а якщо їх недостатньо для погашення податкового боргу – стягувати майно, що перебуває в податковій заставі, стягувати дебіторську заборгованість. Ці процедури проводяться за рішенням суду.

У випадках, коли податковий борг утворився через несплату платником понад 90 к. дн. самостійно задекларованих грошових зобов’язань, сума яких перевищує 5 млн грн, та за умови відсутності зобов’язання держави повернути такому платнику помилково або надміру сплачені кошти, рішення суду щодо стягнення коштів боржника не потрібне.

Таке стягнення здійснюватиметься на підставі рішення керівника контролюючого органу.

Крім того, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючому органу надано право на звернення до суду стосовно накладення арешту на кошти та інші цінності платника, які знаходяться у банку, якщо виявиться, що балансова вартість майна платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, є меншою за суму податкового боргу.

Якщо податковий борг має фізична особа - підприємець або громадянин, стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Важливо: під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна виконавцем виноситься постанова про арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

За порушення законодавства з питань оподаткування та іншого законодавства платники податків несуть відповідальність.

Застосування фінансової відповідальності передбачено у вигляді штрафних (фінансових санкцій (штрафів), що матиме додаткове фінансове навантаження.

Тому, найкращим виходом із цієї ситуації буде самостійне погашення платником податків суми податкового боргу за власний кошт.

Слід нагадати, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійного погашення податкового боргу можуть бути:

- помилково або надміру сплачені суми з інших платежів (на підставі заяви платника про повернення цих коштів шляхом зарахування їх в погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ);

- бюджетне відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви у складі декларації з ПДВ);

- залишок від’ємного значення ПДВ та/або кошти з електронного ПДВ-рахунку (у випадку якщо платник має податковий борг з ПДВ).

Додатковим заходом виходу з фінансових труднощів може бути процедура розстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу, передбачена ст. 100 ПКУ.

Тому, при наявності доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, та відповідного економічного обґрунтування щодо можливості погашення відповідних грошових зобов’язань у майбутньому, платникам податків необхідно своєчасно вживати заходів щодо розстрочення грошових зобов’язань, не чекаючи моменту, коли вони стануть боргом.

Для того щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості, платник може особисто звернутися до контролюючого органу або скористатись власним «Електронним кабінетом платника податків» чи електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», який надає можливість кожному відвідувачу перевірити як власну заборгованість, так і заборгованість контрагента.