Статтею 13 Закону № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) передбачено, що здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Частиною першою статті 13 Закону № 1207 визначено, що положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
В розумінні пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 1207, тимчасово окупованими територіями визначаються території, визнані такими з початку введення в Україні воєнного стану, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме визначені в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 №376 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
В той же час, оскільки Кабінетом Міністрів України рішення щодо поширення положень статті 13 Закону № 1207, на тимчасово окуповані території передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1207, не приймалось, положення статті 13 Закону № 1207, зокрема щодо нікчемності правочинів та необхідності перереєстрації стосується лише тих суб’єктів господарювання, які зареєстровані на територіях АР Крим, міста Севастополь, а також у Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях».
Зазначена правова позиція, яка стосується саме порядку застосування статті 13 Закону №1207 до територій, тимчасово окупованих після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, відображена в рішеннях Верховного Суду.
Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що сам по собі факт включення певної території до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або які є тимчасово окупованими, не є достатньою правовою підставою для автоматичного поширення на таку територію обмежень, передбачених статтею 13 Закону №1207.
Натомість застосування відповідних обмежень потребує наявності належної нормативної підстави, визначеної законодавцем.
За таких обставин для застосування обмежень, передбачених статтею 13 Закону №1207, необхідним є не лише факт визнання відповідної території тимчасово окупованою, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про поширення на неї обмежень, визначених цією статтею.
Враховуючи вищенаведене, законодавством не встановлено обов’язку щодо перереєстрації суб’єктів господарювання, які зареєстровані на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України, і відповідно відсутні обмеження у здійсненні господарської діяльності.