Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (конвенції) надають можливість сплачувати податки на доходи нерезидента у вигляді дивідендів, процентів та роялті за пільговими ставками.
Однак використання таких пільг можливе лише за дотримання певних вимог.
Однією з них зазвичай є наявність в отримувача зазначених виплат статусу «бенефіціарного власника доходу».
Відповідно до п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
• особа не має достатніх повноважень або права користуватися та розпоряджатися доходом; та/або;
• передає отриманий дохід (або його переважну частину) іншій особі, не виконуючи при цьому суттєвих функцій, не використовуючи значних активів та не несучи суттєвих ризиків у такій операції; та/або
• не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні чи користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаними з отриманням відповідного виду доходу, які формально покладаються на особу в зв’язку з такою операцією.
Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України - не є бенефіціарним отримувачем, то при виплаті такого доходу дозволяється застосування положень про пільгове оподаткування Конвенції з державою, резидентом якої є фактичний бенефіціарний отримувач.
Відповідно до сучасного підходу ОЕСР та українського законодавства, при оцінці операцій враховується не лише їх юридична форма, але й економічна суть. Якщо компанія-отримувач доходу не несе ризиків, не здійснює операційної діяльності та слугує лише транзитною структурою – вона не може вважатись бенефіціаром у розумінні міжнародного податкового права.