Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересівРозділ: Інформаційні матеріали
Особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів зобов’язані вживати 4 основні дії:
1. Вживати заходів щодо недопущення виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів.
Цей обов’язок стосується як особи, у якої можливе виникнення конфлікту інтересів, так і будь-якої іншої особи, зазначеної у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Так, керівник особи, у якої може виникнути конфлікт інтересів, має уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови виникнення конфлікту інтересів у підлеглого.
2. Повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У Законі не зазначено, у якій саме формі слід повідомляти про конфлікт інтересів. Однак Національне агентство рекомендує здійснювати повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі з реєстрацією відповідно до існуючої системи діловодства.
3. Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За порушення зазначеного обов’язку передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1727 КУпАП.
4. Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, зобов’язаний:
а) після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи протягом 2-х робочих днів. Також керівник має повідомити відповідну підлеглу особу про прийняте рішення;
б) якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів (від інших осіб, із повідомлень про корупцію, з листів Національного агентства тощо), вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи.