Заявник чи Викривач

Головне управління ДПС у Луганській області, опубліковано 15 вересня 2020 о 11:26 Розділ: Інформаційні матеріали

Відповідно до Закону України від 02.10.1996, № 393/96-ВР "Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно вказаного закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

В той же час відповідно до Закону України від 14.10.2014, № 1700-VII "Про запобігання корупції", та наказу Державної податкової служби України від 03.09.2020, № 468 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань прийняття та розгляду повідомлень про корупцію в органах Державної податкової служби» повідомлення про корупцію може бути здійснене працівниками ДПС без зазначення авторства (анонімно).

Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Повідомлення про корупцію, яке не містить інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інше порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», розглядається відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та нормативно-правового акта, яким визначено порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах.

17 жовтня 2019 року до Закону України від 14.10.2014 № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» було внесено зміни, якими було введено поняття «Викривач» – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

У роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.06.2020, № 5 "Щодо правового статусу викривача" вказано, що обов`язковими ознаками викривача є:

- володіння інформацією про можливі факти корупційних правопорушень - фактичні дані, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- переконання у достовірності відповідної інформації;

- отримання інформації у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавство процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;

- особа повідомила інформацію через внутрішні канали керівнику, регулярні канали спеціально уповноваженим суб`єктам та зовнішні канали.

У випадку відсутності хоча б однієї з вказаних істотних ознак особа не може вважатися викривачем.

Особа, яка надала повідомлення, не є викривачем, якщо інформація:

- не містить фактичних даних, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- стала їй відома не у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Така особа у разі повідомлення про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення пов’язаного з корупцією буде вважатися Заявником.

Заявник по кримінальному корупційному правопорушенню при наявності всіх необхідних зазначених істотних ознак вважається викривачем, та відповідно до ст. 60 КПК України має додаткові права: на отримання інформації про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням; на отримання винагороди у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку, але не більше 3 тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, визначається судом з урахуванням таких критеріїв:

- персональність інформації - інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, у тому числі інформація, отримана від третіх осіб, не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, крім випадку, якщо викривач є джерелом такої інформації, а також не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел;

- важливість інформації - повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину, передбачених пунктами 1 - 3, 6 і 7 частини першої статті 91 КПК України.

У разі відсутності хоча б одного із зазначених критеріїв суд приймає вмотивоване рішення про відмову у виплаті винагороди.

Окрім того право на винагороду не має особа, яка:

- повідомила про корупційний злочин у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила;

- повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень.

Перелік корупційних кримінальних правопорушень наведено у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України і до них належать кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364 ¹, 365 ², 366 ¹, 368, 368 ³- 369, 369 ², 369 ³ цього Кодексу.