ГУ ДФС у Луганській області керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс) розглянуло Ваш лист про надання податкової консультації від 23.12.2016 № 173, щодо формування податкового кредиту, без отримання податкової накладної, на підставі рахунків, які виставляються платнику податку за надані послуги, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця повідомляє наступне:
Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Поряд з цим, пунктом 201.11 статті 201 Кодексу визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
При цьому, пунктом 201.11 1статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 статті 201 Кодексу.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).
Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту, суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то такий платник, зазначені суми податку, може включити до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку за звітний період в якому виникло таке право (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
В.о. заступника начальника І.В.Відоменко